Глиняний кар'єр

Велоподорож 19.07.15. Частина 2.

     Біля території будівель колишнього колгоспу, за паливно-заправною станцією розміщуеться глиняний кар'єр з видобутку жовтої глини, який відомий з давніх часів. Глину з цього кар'єру використовували для обмазки хат і інших господарських споруд. Зараз кар'єром також продовжують користуватися, про що свідчать свіжі сліди видобутку глини. Але, в той же час, видно, що користуються ним вже не дуже активно, адже в селі лишилося не так багато хат і інших споруд, які вкриті глиною і які необхідно щороку відновлювати.

     Копаючи глину, або просто уважно оглядаючи глиняні схили можна знайти в ній рештки істот, що проживали тут багато років тому. Не напрягаючись можна знайти невеличкі крихкі раковини різних молюсків. Відповідно і на всіх глиняних спорудах, що лишилися в селі, також можна побачити їхні залишки і трошки відчути себе палеонтологом. Чи відносяться вони до морських,  річкових чи озерних створінь? Було б добре дізнатися про це.

     Зараз на схилах кар'єру роблять собі гнізда птахи, а в середині ростуть дерева. Нажаль, дехто використовує кар'єр не за його прями призначенням і просто скидає в нього сміття. Далі декілька фото.

Схили глиняного кар'єру. Праворуч знаходиться основне місце видобування глини зараз

Дерева всередині кар'єра

Давні схили кар'єру

Корівник на фермі

Велоподорож 19.07.15. Частина 1.

     Ферма - колись дуже велика територія, зайнята корівниками, поруч були розташовані інші колгоспні будівлі: млин, стайня для коней, мото-тракторна станція, колгоспна столова, силосна яма, бензо-заправна станція, ваги для вантажівок, зерносховища та інші колгоспні споруди, про які я не зміг згадати, або просто не знаю. Пам'ятаю, як колись, ще малим приходили сюди разом з дідом і хтось із його знайомих пригощав мене свіжим і ще теплим молоком. Потім, коли вчився в школі, копав на фермі черв'яків для риболовлі. А потім, через декілька років я сюди приїхав і побачив, що все завмерло. Зараз все потроху розвалюється, розкрадається. Ніби ще жевріє життя лише в зерносховищі, принаймні я там бачив замок на воротах і людей.

     Шлях до ферми йде так званою Колгоспною дорогою, що бере свій початок біля Ставка в центрі села, за селом проходить вздовж території ферми і закінчується біля будівель мото-транспортної станції. Раніше ця дорога була відома як Хрестова, адже колись вона не закінчувалася колгоспом, а йшла далі, перетинаючи сучасну трасу Київ-Кременчуг, повз курган з Хрестом.

    На сьогодні основною ціллю було потрапити до кургана з Хрестом, адже за 33 роки, я жодного разу його не бачив, лише у вікно маршрутки, коли та їхала в Світанок, перед відправленням до Києва або Переяслава. Тож на цей раз лише декілька фотографій найсучаснішого в історії села колгоспного корівника. Можливо колись я зроблю окрему підбірку присвячену колишньому колгоспу.

     Мені здається, що я навіть пам'ятаю як цей корівник почали будувати. Сучасні залізо-бетонні блокові форми в ті часи асоціювалися в мене з розвитком, а зараз вони лише нагадують про радянські масштаби будування. Зараз цей корівник має доволі непаганий вигляд в порівнянні з іншими, вщент розваленими, завдячуючи саме залізо-бетонним блокам, які неможливо зсунути з місця без спецтехніки.

Сучасний зовнішний вигляд фронтальної частини корівника (вигляд з Колгоспної дороги)

Фронтальний вхід до будівлі корівника (в глибині на задньому фоні протилежний бік споруди)

Вигляд в середині. Залізо-бетонні блоки лишилися неушкодженими, чого не можна сказати про цегляні елементи будівлі

Цеглу видбивали від залишків цементу, завдяки чому частина даху не витримала і розвалилася (нижнє фото)