Нещодавно переглядаючи документи натрапив на цікавий опис Хоцьківської церкви Архістратига Михайла. Це найдавніший відомий мені опис і датований він аж 1746 роком. На жаль будь-які генеалогічні документи за ці роки я не досліджував, але сподіваюся, що колись натраплю і на такі. А от про церкву можна дізнатися вже сьогодні.
Даний опис знаходиться у ЦДІАКу у фонді 990 "Переяславсько-Бориспільська духовна консисторія, м. Переяслав Переяславського полку, з 1782 р. – Київського намісництва, з 1796 р. – Малоросійської губернії", опис 1, справа 103 "Відомості про кількість дворів у приходах церков міста Переяслава та перяславської протопопії, а також про гроші, які з них збираються". В цих відомостях знаходиться короткі описи церков; майна, що в них знаходиться, а також перелік дворів, які приписані до кожної церкви і інформація про родини священників та церковних служителів. На відміну від багатьох інших сусідніх сіл, таких як Комарівка, Циблі, Велика та Мала Каратулі, Помоклі, Яненки та ін., по селу Хоцьки не зберігся список дворів. Зберігся лише опис церкви і майна, а також інформація про родини священника, диякона та паламаря - причому вказано лише осіб чоловічої статі.
Цікаве те, що по тим селам, де список дворів зберігся, вказано тільки ім'я та по-батькові власника двору, прізвища зустрічаються, але дуже мало. Це свідчить про те, що в ті роки прізвища ще не мали тих значень, яких набули сьогодні.
Даний опис знаходиться у ЦДІАКу у фонді 990 "Переяславсько-Бориспільська духовна консисторія, м. Переяслав Переяславського полку, з 1782 р. – Київського намісництва, з 1796 р. – Малоросійської губернії", опис 1, справа 103 "Відомості про кількість дворів у приходах церков міста Переяслава та перяславської протопопії, а також про гроші, які з них збираються". В цих відомостях знаходиться короткі описи церков; майна, що в них знаходиться, а також перелік дворів, які приписані до кожної церкви і інформація про родини священників та церковних служителів. На відміну від багатьох інших сусідніх сіл, таких як Комарівка, Циблі, Велика та Мала Каратулі, Помоклі, Яненки та ін., по селу Хоцьки не зберігся список дворів. Зберігся лише опис церкви і майна, а також інформація про родини священника, диякона та паламаря - причому вказано лише осіб чоловічої статі.
Цікаве те, що по тим селам, де список дворів зберігся, вказано тільки ім'я та по-батькові власника двору, прізвища зустрічаються, але дуже мало. Це свідчить про те, що в ті роки прізвища ще не мали тих значень, яких набули сьогодні.
Так виглядають ті самі дві сторінки присвячені Хоцьківській церкві
Текст хоча й написаний кирилицею, але відчувається, що він писався під впливом українського середовища. Я не етимолог і не можу стверджувати про походження слів, але деякі слова характерні для нашої рідної української мови: горщик, блакитний, червоний, коло, оксамит...
Сам текст я опрацював і приводжу його далі, для зручності сприйняття, в дещо сучасній обробці. Оригінальний текст читається дуже важко: по-перше через нерозбірливий почерк і специфічну пунктуацію, а по-друге через велику кількість церковних незнайомих мені термінів. До всіх слів, які, як мені здалося, можуть бути незрозумілими, я додав пояснення після тексту документа.
Працюючи над текстом і намагаючись розібрати деякі слова я мимоволі вимушений був переглядати записи і по іншим церквам Переяславського повіту. Завдяки цьому я мав змогу порівняти оснащення Хоцьківської церкви з іншими церквами повіту: Хоцьківська церква була не багата, в ній було мало коштовних речей, не було золотих і позолочених, але, в той же час і не бідна. В кого є бажання, то можна більш суттєво дослідити цей документ в оригіналі і можливо навіть написати цікаву статтю. Але вимушений зазначити, що така робота може зайняти чимало часу: наприклад я витратив майже весь день на те, щоб просто розібрати що саме написано на двох листочках.
Головний напис на першій сторінці
На час складення цієї відомості Хоцьківським священником був Михайло Федорович. Прізвище Михайла Федоровича не вказане. І ще питання, чи мав він його взагалі?
---
---
Ведомость села Хоцек церкви Архистратига Михайла, вещей всех при оной церкви имеющихся ниже сего следует
Церковь Архистратига Михайла извне и внутри в добром состоянии, течей нет
Иконостас простой на полотне едином, не худой
Царские врата снецарской1 работы, катапетасма2 с дукли3 зеленой
Пред архиереем лампа серебрянная, паникадило4 медное небольшое
На иконах привесок5 никаких не имеется
Внутри алтаря престол вколо6 полотном, а сверху выбойкой7 покрыт, антиминс8 покойного архиерея Арсения непомаран
Евангелий
Одно оправленное в оксамсит9 зеленый, бляшки серебренные, печати Печерской. Другое оправлено в оксамит червоный, бляшки серебрянные, писанное.
Гробница цеповая. Подсвечников три медных, крестов два цеповых, жертвенника настоящего не имеется
Сосуды
Потиров10 два цеповых, дискосов11 два цеповых, звезда12 одна серебренная, другая цеповая, копии13 две железные
Апараты
Одни лудановые14 червоные с патрахилем15 таким же, другие желтые лудановые с патрахилем таким же, третие полуоксамитовые зеленые ветхие, четвертые штаметовые16 блакитные ветхие, пятые червоные лудановые ветхие. Стихарей17 три: два шелком шитые, а третий заполочью18, плащаница китаевая19
Нараквиц20 три пары материальные ветхие
Хусток шелковых три разного цвета
Поясов два шелковых
Кадильницы три медные желтые
Тарелка и два келишки цеповые, горщик медный
Звонок маленький
Книги
Служебник21 печати великоросийской
Требник22 печати Черниговской
Катихис23, букварь и панахидная книжица печати великоросийской
Трафолой24 печати великоросийской
Октоих25 печати Черниговской
Часослов26 печати Печерской
Апостол27 печати великоросийской
Псалтырь28 печати Печерской
Триодь постная29 печати Печерской
Минея общая30 печати Печерской
Триодь цветная31 печати Черниговской
Ирмолой32 писаный
Колокольница вновь подчиняется33, колоколов шесть, около церкви ограды не имеется
При церкви грунтов никаких не имеется
К той церкви священник един, имеет сынов двоих. Одному лет 9 обучается писать, другому лет 6 обучается часловцу34
Дьячек имеет сынов двоих, одному лет 12 обучается писать, другому лет 9 обучается псалтырю. Паламарь имеет сына одного простого отроду лет 20
Наканунных денег церковных рублей 15
Церковь Архистратига Михайла извне и внутри в добром состоянии, течей нет
Иконостас простой на полотне едином, не худой
Царские врата снецарской1 работы, катапетасма2 с дукли3 зеленой
Пред архиереем лампа серебрянная, паникадило4 медное небольшое
На иконах привесок5 никаких не имеется
Внутри алтаря престол вколо6 полотном, а сверху выбойкой7 покрыт, антиминс8 покойного архиерея Арсения непомаран
Евангелий
Одно оправленное в оксамсит9 зеленый, бляшки серебренные, печати Печерской. Другое оправлено в оксамит червоный, бляшки серебрянные, писанное.
Гробница цеповая. Подсвечников три медных, крестов два цеповых, жертвенника настоящего не имеется
Сосуды
Потиров10 два цеповых, дискосов11 два цеповых, звезда12 одна серебренная, другая цеповая, копии13 две железные
Апараты
Одни лудановые14 червоные с патрахилем15 таким же, другие желтые лудановые с патрахилем таким же, третие полуоксамитовые зеленые ветхие, четвертые штаметовые16 блакитные ветхие, пятые червоные лудановые ветхие. Стихарей17 три: два шелком шитые, а третий заполочью18, плащаница китаевая19
Нараквиц20 три пары материальные ветхие
Хусток шелковых три разного цвета
Поясов два шелковых
Кадильницы три медные желтые
Тарелка и два келишки цеповые, горщик медный
Звонок маленький
Книги
Служебник21 печати великоросийской
Требник22 печати Черниговской
Катихис23, букварь и панахидная книжица печати великоросийской
Трафолой24 печати великоросийской
Октоих25 печати Черниговской
Часослов26 печати Печерской
Апостол27 печати великоросийской
Псалтырь28 печати Печерской
Триодь постная29 печати Печерской
Минея общая30 печати Печерской
Триодь цветная31 печати Черниговской
Ирмолой32 писаный
Колокольница вновь подчиняется33, колоколов шесть, около церкви ограды не имеется
При церкви грунтов никаких не имеется
К той церкви священник един, имеет сынов двоих. Одному лет 9 обучается писать, другому лет 6 обучается часловцу34
Дьячек имеет сынов двоих, одному лет 12 обучается писать, другому лет 9 обучается псалтырю. Паламарь имеет сына одного простого отроду лет 20
Наканунных денег церковных рублей 15
Пояснення:
---------------------------------------------------------------------------------------------------
1* Снецарство — різновид церковно-прикладного мистецтва, пов'язаний з виготовленням предметів церковного призначення. Праця снецаря глибоко пов'язана з церковним життям, літургією православного богослужіння, умовами й приміщенням, де вони відбуваються. Це можуть бути старі церковні споруди, новозбудовані чи пристосовані приміщення, величні – грандіозних розмірів, і зовсім маленькі, не примітні зовні, де і віруючих прочан кілька осіб.
2* Катапетасма (греч. «завіса») — церковна завіса в православних храмах — завіса за іконостасом, що відокремлює царські врата и престол.
3* Дукля — цей термін є перезвученням відомого ще за пам’ятками XVI ст. слова “дупля” (пол. Dupla = dupla kitajka = duplewa kitajka, з нім. від лат. duple – подвійна), яким позначали «подвійну» китайку (тафту), – виткану удвічі густіше, або ж, за іншими даними, удвічі більшу завширшки. Вироблялася в європейських країнах. Згідно торгового уставу 1749 р. в Україні продавалась дукля венецького і французького виробництва. Найкращим ґатунком дуклі була “венецька”. Окрім одноколірних зустрічалися також зразки венецької дуклі з узором у смужку. Подібно до тафти дукля йшла на підбій до верхнього одягу та головних уборів, а з добрих ґатунків, зокрема венецької, могли шити каптани. Однак здебільшого дукля мала застосування в жіночому костюмі.
4* Панікадило (грец. «багатосвіччя») — велика центральна люстра зі свічками у християнській культовій споруді, підвісний світильник. Зазвичай панікадило підвішують у середохресті або підбанному просторі. Панікадило засвічують в урочисті моменти богослужіння.
5* Привіси — хрести наперсні і натільні, іконки, ювелірні прикраси, монеты підвішені на іконах.
6* Вколо — навколо.
7* Вибойка — старовинна паперова набивна тканина (тканина, поверхня якої прикрашена друкованим малюнком), зазвичай червоного або жовтого кольору.
8* Антимінс — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від «проти», «замість» та «стіл». Оскільки правила вимагають обов'язкової наявності мощей на місці Літургії (ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників), їх зашивають в антимінс.
9* Оксамит — старовинний пузнастий оксамит з тисненим візерунком
10* Потир (від грец. «чаша», «кубок») — у християнстві літургійна чаша для освячення вина і прийняття причастя.
11* Дискос (від грец. «таріль», «піднос», «диск») — Священна посудина, складова церковного начиння, на якій священик під час проскомидії укладає усі вирізані частини просфори. Являє собою металеву (золоту чи позолочену) тарілку з пласкою широкою крайкою, яка облямовує мілке пласке дно.
12* Звіздиця, звізда — елемент церковного начиння, уживаний під час православної Літургії. Має вигляд двох металевих (золотих або позолочених) дуг, з'єднаних у центрі перетину болтиком та гайкою, таким чином, що дуги можуть сходитися разом, перекриваючи одна одну, і розсуватися хрестоподібно.
13* Копіє (грец. «спис») — елемент православного церковного начиння, жертовний двосічний ніж з коротким трикутним лезом.
14* Лудан (стар.) — шовкова (або напівшовкова) кольорова тканина з візерунком.
15* Єпитрахиль (грец. «те, що навколо шиї») — довга стрічка, що огинає шию і обома кінцями спускається на груди.
16* Штамет (стамед) — груба вовняна тканина.
17* Стихар — богослужебне убрання православних священно- і церковнослужителів. Довгий одяг із широкими рукавами, з розрізами від пахв до низу, скріпленими ґудзиками.
18* Заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання.
19* Китайка — первісно це щільна, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії.
20* Нараквиці — частина літургійного вбрання всіх ступенів священства. Нарукавники, які надягають на зап'ястки обидвох рук поверх підрясника (підризника) і зав'язують поворозками.
21* Служебник — богослужебна книга для священнослужителів православної церкви з текстами релігійних відправ на кожен день згідно з порядком їх проведення і церковним календарем.
22* Требник — церковна книга, яка містить тексти богослужіння і моління, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію й ін.
23* Катехізис або катехізм — доступний для всіх підручник з християнської віри, що побудований у вигляді питань-відповідей.
24* Трафолой, або трофолой. Назва зустрічається, але що це за книга мені наразі невідомо.
25* Октоїх (грец. «восьмигласник», «голос») — богослужбова книга Православної Церкви, яка містить в собі чинопослідування вечірні, повечір'я, утрені та літургії для шести буденних днів тижня, а для недільних днів, крім того — малої вечірні і полуношниці.
26* Часослов, або молитвослов — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби.
27* Апостол — богослужебна книга, що містить частини книг Старого й Нового Заповіту.
28* Книга Псалмів, також Псалтир — одна з книг Старого Заповіту Біблії.
29* Тріодь пісна (грец. тріодіон — трипіснець) — богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря, у якій вміщені пісні переважно покаянного змісту, пристосовані до Великого посту, здебільше у формі трьох пісень.
30* Загальна Мінея, Четія Мінея (від грец. «місячний» і давньоруськ. четьє — «читання»; «Щомісячні читання») — церковно-релігійні збірники, в яких «житія святих», перекази, повчання тощо розміщені по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи іншого святого.
31* Тріодь квітна (грец. тріодіон — трипіснець) — богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря, що охоплює служби пасхальні з страсним тижнем, Великоднем, Зеленими Святами і з Неділею Усіх Святих.
32* Ірмолой, ірмологій, ірмологіон (від ірмос грец. — букв. сплетення, зв'язка) — оригінальний українсько-білоруський вид східнослов’янської церковної нотної збірки, музичний (гімнографічний) збірник духовних церковних піснеспівів (ірмосів і катавасій), які виконувалися під час Богослужб в православних церквах. Має візантійське походження.
33* Подчиняется — ремонтується.
---------------------------------------------------------------------------------------------------
1* Снецарство — різновид церковно-прикладного мистецтва, пов'язаний з виготовленням предметів церковного призначення. Праця снецаря глибоко пов'язана з церковним життям, літургією православного богослужіння, умовами й приміщенням, де вони відбуваються. Це можуть бути старі церковні споруди, новозбудовані чи пристосовані приміщення, величні – грандіозних розмірів, і зовсім маленькі, не примітні зовні, де і віруючих прочан кілька осіб.
2* Катапетасма (греч. «завіса») — церковна завіса в православних храмах — завіса за іконостасом, що відокремлює царські врата и престол.
3* Дукля — цей термін є перезвученням відомого ще за пам’ятками XVI ст. слова “дупля” (пол. Dupla = dupla kitajka = duplewa kitajka, з нім. від лат. duple – подвійна), яким позначали «подвійну» китайку (тафту), – виткану удвічі густіше, або ж, за іншими даними, удвічі більшу завширшки. Вироблялася в європейських країнах. Згідно торгового уставу 1749 р. в Україні продавалась дукля венецького і французького виробництва. Найкращим ґатунком дуклі була “венецька”. Окрім одноколірних зустрічалися також зразки венецької дуклі з узором у смужку. Подібно до тафти дукля йшла на підбій до верхнього одягу та головних уборів, а з добрих ґатунків, зокрема венецької, могли шити каптани. Однак здебільшого дукля мала застосування в жіночому костюмі.
4* Панікадило (грец. «багатосвіччя») — велика центральна люстра зі свічками у християнській культовій споруді, підвісний світильник. Зазвичай панікадило підвішують у середохресті або підбанному просторі. Панікадило засвічують в урочисті моменти богослужіння.
5* Привіси — хрести наперсні і натільні, іконки, ювелірні прикраси, монеты підвішені на іконах.
6* Вколо — навколо.
7* Вибойка — старовинна паперова набивна тканина (тканина, поверхня якої прикрашена друкованим малюнком), зазвичай червоного або жовтого кольору.
8* Антимінс — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від «проти», «замість» та «стіл». Оскільки правила вимагають обов'язкової наявності мощей на місці Літургії (ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників), їх зашивають в антимінс.
9* Оксамит — старовинний пузнастий оксамит з тисненим візерунком
10* Потир (від грец. «чаша», «кубок») — у християнстві літургійна чаша для освячення вина і прийняття причастя.
11* Дискос (від грец. «таріль», «піднос», «диск») — Священна посудина, складова церковного начиння, на якій священик під час проскомидії укладає усі вирізані частини просфори. Являє собою металеву (золоту чи позолочену) тарілку з пласкою широкою крайкою, яка облямовує мілке пласке дно.
12* Звіздиця, звізда — елемент церковного начиння, уживаний під час православної Літургії. Має вигляд двох металевих (золотих або позолочених) дуг, з'єднаних у центрі перетину болтиком та гайкою, таким чином, що дуги можуть сходитися разом, перекриваючи одна одну, і розсуватися хрестоподібно.
13* Копіє (грец. «спис») — елемент православного церковного начиння, жертовний двосічний ніж з коротким трикутним лезом.
14* Лудан (стар.) — шовкова (або напівшовкова) кольорова тканина з візерунком.
15* Єпитрахиль (грец. «те, що навколо шиї») — довга стрічка, що огинає шию і обома кінцями спускається на груди.
16* Штамет (стамед) — груба вовняна тканина.
17* Стихар — богослужебне убрання православних священно- і церковнослужителів. Довгий одяг із широкими рукавами, з розрізами від пахв до низу, скріпленими ґудзиками.
18* Заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання.
19* Китайка — первісно це щільна, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії.
20* Нараквиці — частина літургійного вбрання всіх ступенів священства. Нарукавники, які надягають на зап'ястки обидвох рук поверх підрясника (підризника) і зав'язують поворозками.
21* Служебник — богослужебна книга для священнослужителів православної церкви з текстами релігійних відправ на кожен день згідно з порядком їх проведення і церковним календарем.
22* Требник — церковна книга, яка містить тексти богослужіння і моління, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію й ін.
23* Катехізис або катехізм — доступний для всіх підручник з християнської віри, що побудований у вигляді питань-відповідей.
24* Трафолой, або трофолой. Назва зустрічається, але що це за книга мені наразі невідомо.
25* Октоїх (грец. «восьмигласник», «голос») — богослужбова книга Православної Церкви, яка містить в собі чинопослідування вечірні, повечір'я, утрені та літургії для шести буденних днів тижня, а для недільних днів, крім того — малої вечірні і полуношниці.
26* Часослов, або молитвослов — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби.
27* Апостол — богослужебна книга, що містить частини книг Старого й Нового Заповіту.
28* Книга Псалмів, також Псалтир — одна з книг Старого Заповіту Біблії.
29* Тріодь пісна (грец. тріодіон — трипіснець) — богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря, у якій вміщені пісні переважно покаянного змісту, пристосовані до Великого посту, здебільше у формі трьох пісень.
30* Загальна Мінея, Четія Мінея (від грец. «місячний» і давньоруськ. четьє — «читання»; «Щомісячні читання») — церковно-релігійні збірники, в яких «житія святих», перекази, повчання тощо розміщені по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи іншого святого.
31* Тріодь квітна (грец. тріодіон — трипіснець) — богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря, що охоплює служби пасхальні з страсним тижнем, Великоднем, Зеленими Святами і з Неділею Усіх Святих.
32* Ірмолой, ірмологій, ірмологіон (від ірмос грец. — букв. сплетення, зв'язка) — оригінальний українсько-білоруський вид східнослов’янської церковної нотної збірки, музичний (гімнографічний) збірник духовних церковних піснеспівів (ірмосів і катавасій), які виконувалися під час Богослужб в православних церквах. Має візантійське походження.
33* Подчиняется — ремонтується.
Немає коментарів:
Дописати коментар