Хоцківська волость - статистичні дані на 1912 рік

        Цікаві статистичні дані попалися мені під руку нещодавно. На відміну від усіх попередніх, в цих даних вказано більше інформації щодо назв населених пунктів, які входили в склад Хоцьківської волості. Це є дуже корисна інформація, адже в цьому збірнику я знайшов до цього невідомі мені топоніми - назви, серед яких я побачив уперше такі як "Хутор Васильковъ", "Хутор Гаяривщина", "Хутор Григоръ", "Хутор Сасько" и "Хутор Ястребъ".

        До цього я не зустрічав ці назви. Особливо цікава інформація щодо хутору "Ничальщина-Чычаивщина" в якому проживала лише одна людина жіночої статі. Від Хоцьок цей хутір знаходиться на відстані як півдороги до Озерища, але нажаль невідомо в якому напрямку. Цікаво дізнатися, де саме знаходився такий хутір. Інформацію про нього я також зустрів вперше.

        Інформацію переніс у зручний вигляд з книги

"Списокъ населенныхъ местъ Полтавской губерніи, с краткимъ географическимъ очеркомъ губерніи.

Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета.

Полтава, 1912".

Завантажити файл в форматі PDF можна за посиланням
https://drive.google.com/open?id=1LEdYr7jelPkdE-HKvABl8-UynPl3uGE0

Свининці, невеличкий хутір біля Озерища

На вихідних проїжджав повз колишній хутір Свининці. На ньому я вже вдруге, але цього разу був не довго, і на відміну від попереднього разу, зробив декілька фотографій.

Свининці мають свою особливість - великі розлогі дуби, що колись стояли понад вулицями, своїми тінями захищали небагацько місцевих жителів від спеки. Складається таке враження, що дуби ростуть несистемно - не можу однозначно сказати, що вони були посаджені повз якийсь шлях, або навколо якоїсь місцевості; вони зустрічаються в усіх частинах колишнього поселення. 

Дивлячись на цих велетнів так і уявляються маленькі мальовничі будинки, поруч з якими розташовані вишневі садки і широкі піщані дороги. Звісно, що все було не так, до того ж друга світова війна внесла вплив на хутір. Але про вишневі садки я не зовсім вигадав - навесні, коли починають квітнути вишні, ця місцевість перетворюється на квітучий сад - вишні повсюди, без людської уваги вони здичавіли, порозросталися і нарівні з дубами стали характерними відмінностями місцевості.

На сьогодні в хуторі ніхто не живе, від старих хат лишися ледь помітні пагорби густо вкриті непролазними кущами, диким виноградом та бузиною. Старі городи мала чекати така ж участь, але їх зорали і засіяли, тож через дикі зарості виділяються клаптики культурних посівів.

Зараз тільки зрозумів, що зовсім нічого не знаю про цей хутір - ні його історії, ні про його жителів. Можливо його жителі переселилися до Озерища, сусіднього села.