Хрест за селом

Велоподорож 19.07.15. Частина 3.

Дуже довгий вийшов період між попередніми записами і цим. Але всьому є об'ективні причини. Як би не хотілося писати щось нове кожного дня, але, от, наприклад, спека - дуже об'ективна причина, коли не хочеться робити не те що фотографії, але навіть виходити з тіні під горіхом у саду.

Тож сьогодні, враховуючи все вищесказане, буде більше фотографій, аніж тексту.

Хрест за селом. Ще на карті РККА (Рабоче-Крестьянская Красная Армия) 1929 року біля села Хоцьки відмічено два хрести. Один з них - сучасний, розташований за будівлями колгоспу і вздовж якого проходила Хрестова (з часів будівництва колгоспу - Колгоспна дорога) а другий також за дорогою, але в протилежний бік, десь в бік села Пологи-Чобітки. Що сталося з другим, я не знаю, але зараз на його місці поле. Можливо його зруйнували під час будівлі газопроводу, який проходить як раз десь в тому місці, а може археологи проводили якісь дослідження, а може комуністичний устрів став причиною, а може щось інше. Якщо узнаю, то напишу.

Перший же хрест стоїть. Хто там похований - невідомо навіть місцевим жителям, адже якоїсть однієї думки я не почув. Хтось каже, що там похований хтось із Хоцьківських панів, хтось - що це ще козацьке поховання. Коли я був біля хреста, то запитав у неба і поля, які все бачать, кого там поховано, але відповіді не почув. Дивно.

Хотілося б щось сказати романтичне, але вирита якимсь звіром нора прямісінько під хреста, що турботливо закрита дерев'яним чурбаком, ярко показує, що все тлінне в нашому світі. Курган - купа землі, хрест - кусок каміння, похований - купа кісток, розтягнутих лисами. Але як би хотілося відчути хоч краплину святості...

Єдине що можу додати, так те, що місце дуже красиве. Навіть траса, по якій постійно снують машини, не відволікає.

Дорога до хреста йде через поле.

Вигляд на курган з дороги.

Хрест посеред польових квітів

Вигляд з задньої сторони. Хоча зараз я вже не впевнений, де зад, а де перед. Але тоді чомусь якось інтуітивно для себе визначив це. Неписи не зберіглися. Авже ж що можна пофантазувати і в якіхось рисках спробувати знайти букви чи символи, але марно.