пʼятниця, 14 лютого 2020 р.

Церковнослужителі хоцківської церкви

Хоцьківська церква перестала існувати в кінці Другої Світової війни. Чи то німці спалили її намагаючись дошкулити невгамовним місцевим партизанам які неодноразово псували їм нерви, чи то вже радянські війська під час наступу скористалися слушною нагодою.

Але безумовно церква була тим осередком, який єднав зовсім різних жителів села і прилеглих хуторів. Коли народжувалася дитина - батьки несли її хрестити до хоцьківської церкви. Коли молоді вирішували одружитися, то саме церква єднала їхні житті воєдино. Кінець людського життя, точніше події, які відбувалися після цього, також тісно пов'язані з церквою. Так в церкві одного дня могли хрестити дитину кріпосного селянина; іншого - вінчати молодих козацького роду, а згодом писати запис про смерть місцевого дворянина.

Але сама по собі будівля церкви - ніщо без тих людей, які присвячували своє життя служінню Богу. І нехай можливо не кожний з тих, хто служив в хоцьківській церкві був таким, яким ми вважаємо правильного віруючого, але всі вони кожного дня приходили на роботу, виконували свої обов'язки, жили на хоцьківські землі.

Хотілося б відновити, хоча б поверхнево, знання про цих людей. Тож почну потроху викладати відому мені інформацію. Можливо комусь вона буде цікава. Почну з періоду 1875-1917. За ці роки збереглися метричні книги, тож з них можна легко скласти перебіг змін.


СВЯЩЕННИКИ:

... 1746-1765... (точні дати невідомі) Михайло Федоров1
про Михайла Федорова відомо, що в нього були брати, а також ймовірно, що Комарівський священник (на 1765 рік) Андрій Федоров - його брат. Про Михайла Федорова згадано у переписі 1765 року:

Запис про Михайла Федорова в переписі 1765 року

---
... 1783... (точні дати невідомі) Семен Кумановський2

---

до 1875 - 1896 Яков Тимофійович Єфімович. Його дружиною була Марія Андріївна. Яков Тимофійович був хоцьківським священником до кінця свого життя, яке обірвалося 22 Лютого 1896 року у 61-річному віці.
1896 - 1909 Митрофан Йосипович Срібний. Переміщений на заміну померлому священнику Єфімовичу 18 Березня 1896 року з Георгієвської церкви села Андруші. В 1909-му був переведений з села Хоцьки.
Запис про переведення Митрофана Срібного. Полтавські Єпархіальні відомості №11 за 1896 рік

четвер, 23 січня 2020 р.

Де знаходиться інформація про переселенців на Амур з Хоцьківської волості

Сьогодні я дізнався, що збереглися цінні документи про переселенців з Хоцківської волості до Амуру у 1890-х роках. Серед переселенців є як звичайні селяни, так і козаки.

Оригінал справи знаходиться:
ГААО (Государственный Архив Архангельской области) в місті Благовєщєнську у фонді 28-И "Амурское переселенческое управление землеустроительно й документации", опис 1 "Управленческая документация 1883-1919", справа 2 "Документы (копии посемейных списков и ревизских сказок 1858, 1885, проходные и увольнительные свидетельства) крестьян и казаков Хоцковской волости Переяславского уезда Полтавской губернии, переселившихся в Амурскую область. Июль 1890 - янв 1895", 55 листов.

Інформація надана користувачем vk lipetsk на форумі vgd.ru

вівторок, 21 січня 2020 р.

Ревізькі казки 1858 року - ПОНОВЛЕНО

На порталі БІБЛІОТЕКА ДОКУМЕНТІВ додано дві ревізькі казки села Хоцьки за 1858 рік.

Оригінали справ знаходяться в ДАКО. Але знаходяться вони чомусь в зовсім невідповідному фонді для ревізьких казок Переяславського повіту. Дані документи зберігаються у фонді Ф-280 "Київська казенна палата, м. Київ", опис 2, справа 1533-А. В даній справі знаходяться дві казки села Хоцьки:

1) Ревизская сказка тысяча восемьсот пятьдесят восьмого года месяца мая шестого дня Полтавской губернии Переяславского уезда села Хоцек наследников священно-наместника жены Александры Росинской о состоящих мужского и женского пола крестьянах.

2) Ревизская сказка тысяча восемьсот пятьдесят восьмого года мая двадцать пятого дня Полтавской губернии Переяславского уезда села Хоцек помещика поручика Ивана Гаврилова сына Вишневского о состоящих мужского и женского пола крестьянах.

Також у фонді Ф-280 зберігається ще одна відома мені справа з ревізькими казками, яка також відноситься до Переяславського повіту. Це ревізькі казки різних верств населення міста Переяслава і знаходяться вони у фонді Ф-280, опис 2, справа 708-А.

Можливо колись ці справи будуть перенесені до фонду Ф-297 "Переяславське повітове казначейство, м. Переяслав Переяславського повіту Полтавської губернії", де вони і мають знаходитися, але наразі знайти їх можна у фонді Ф-280.

понеділок, 20 січня 2020 р.

Опис Хоцьківської церкви - 1746 рік

Нещодавно переглядаючи документи натрапив на цікавий опис Хоцьківської церкви Архістратига Михайла. Це найдавніший відомий мені опис і датований він аж 1746 роком. На жаль будь-які генеалогічні документи за ці роки я не досліджував, але сподіваюся, що колись натраплю і на такі. А от про церкву можна дізнатися вже сьогодні.

Даний опис знаходиться у ЦДІАКу у фонді 990 "Переяславсько-Бориспільська духовна консисторія, м. Переяслав Переяславського полку, з 1782 р. – Київського намісництва, з 1796 р. – Малоросійської губернії", опис 1, справа 103 "Відомості про кількість дворів у приходах церков міста Переяслава та перяславської протопопії, а також про гроші, які з них збираються". В цих відомостях знаходиться короткі описи церков; майна, що в них знаходиться, а також перелік дворів, які приписані до кожної церкви і інформація про родини священників та церковних служителів. На відміну від багатьох інших сусідніх сіл, таких як Комарівка, Циблі, Велика та Мала Каратулі, Помоклі, Яненки та ін., по селу Хоцьки не зберігся список дворів. Зберігся лише опис церкви і майна, а також інформація про родини священника, диякона та паламаря - причому вказано лише осіб чоловічої статі.

Цікаве те, що по тим селам, де список дворів зберігся, вказано тільки ім'я та по-батькові власника двору, прізвища зустрічаються, але дуже мало. Це свідчить про те, що в ті роки прізвища ще не мали тих значень, яких набули сьогодні.

Так виглядають ті самі дві сторінки присвячені Хоцьківській церкві

понеділок, 13 січня 2020 р.

Документи Хоцьківського РАЦСу - поновлено!


Сьогодні завдяки плідній роботі Алли до БІБЛІОТЕКИ ДОКУМЕНТІВ було додано великий прошарок генеалогічної інформації початку епохи радянської влади, коли за своїм соціальним статусом в записах уже не можна було довідатися, хто були вихідцем з козаків, хто з селян, а хто навіть з колишніх дворян.

Сьогодні додані наступні записи:

1. 1928 рік. Записи про народження. Інформація не повна. Кількість записів - 169, але останній запис обривається на даті 21.11.1928. Ймовірно, що десь в архіві може знаходитися відсутня частина.

2. 1928 рік. Записи про померлих. Інформація не повна. Відсутні 3 перших записи. Чи то при фотографуванні випадково пропущено сторінки, чи вони відсутні. Необхідно при нагоді перевірити.

3. 1929 рік. Записи про шлюби. Інформація не повна. В архіві в цій справі відсутній запис №1. Де він знаходиться і чи зберігся - невідомо.

4. 1929 рік. Записи про померлих. Інформація повна.

5. 1930 рік. Записи про померлих. Інформація повна, хоча й розбита на 3 частини.

6. 1931 рік. Записи про померлих. Інформація повна, розбита на 2 частини.

Також мною напередодні Нового Року також було додано частину документів. А саме:

7. 1921 рік. Записи про шлюби. Інформація повна.

8. 1922 рік. Записи про шлюби. Інформація, ймовірно, повна. Інформація розбита на 2 частини, кожна з яких має різні стандарти і формати запису - можливо бланки відповідної форми скінчилися і другу частину довелося записувати в форматі метричної книги. Також у вказівнику Архіву вказано, що друга частина відноситься до 1923 року. Це потребує перевірки, до того ж якість фотографій другої частини через стан документу недостатньо читабельна. Необхідне перефотографування. Хоча, все ж, більша частина прізвищ може бути прочитана. Є ймовірність, що ці дві частини - не повний перелік записів.

9. 1923 рік. Записи про шлюби. Інформація тільки за Січень-Квітень. Де знаходиться інша частина інформації про шлюби за цей рік - невідомо.